Що може і чого не може тренування мозку

Застосунки для тренування мозку часто рекламують як спортзал для розуму: кілька хвилин на день — і ви мислитимете швидше, пам'ятатимете більше й залишатиметеся в тонусі на довгі роки. Ми самі робимо такий застосунок, тому вважаємо, що ви заслуговуєте на пряму відповідь: що з цього підтверджують дослідження. Якщо коротко, тренування надійно покращує саме те, що ви тренуєте. Чи поширюється це покращення на інші завдання та на повсякденне життя — набагато менш певно.

Близьке й далеке перенесення

Дослідники розрізняють два види користі.

• Близьке перенесення — це покращення в завданнях, дуже схожих на те, яке ви практикували. Якщо тренуєте певну гру на пам'ять, то, можливо, краще впораєтеся і з трохи іншою її версією.
• Далеке перенесення — це покращення інших здібностей чи результатів у реальному житті: запам'ятовувати імена на вечірці, зосереджуватися на роботі, загалом краще міркувати.

Реклама тренажерів для мозку зазвичай обіцяє далеке перенесення. Дані здебільшого показують перше.

Що з'ясували великі дослідження

2010 року Едріан Оуен із колегами провели онлайн-дослідження, у якому тисячі учасників шість тижнів виконували вправи на міркування, пам'ять, планування й увагу. Люди помітно покращили результати в тих завданнях, які тренували. Але в окремих тестах загальних здібностей вони впоралися не краще за контрольну групу, яка стільки ж часу відповідала онлайн на запитання на загальну ерудицію.

Ґрунтовний огляд, який 2016 року опублікували Деніел Саймонс і шестеро його колег, розглядав саме ті дослідження, на які як на докази посилалися компанії, що продають тренажери для мозку. Автори знайшли переконливі дані, що тренування покращує результати в тренованих завданнях, менше даних про покращення в близьких завданнях і мало свідчень того, що воно покращує когнітивні можливості в повсякденному житті. Чимало досліджень також мали вади дизайну, наприклад малі вибірки чи слабкі контрольні групи.

Метааналіз тренувань робочої пам'яті, який провели Моніка Мельбю-Лерваг і Чарлз Г'юм, дійшов схожого висновку: короткочасні покращення в схожих завданнях, але жодних переконливих доказів тривалої користі для ширших навичок, як-от читання чи арифметики.

Дослідження ACTIVE: цікавий результат, що потребує обережності

Одне дослідження часто згадують у розмовах про когнітивні тренування, і його варто описати уважно. ACTIVE — велике рандомізоване дослідження у США, у якому взяли участь майже 2800 літніх людей. Учасники пройшли близько десяти занять одного з трьох видів тренування — пам'яті, міркування чи швидкості опрацювання інформації — або потрапили до контрольної групи. Частина з них згодом отримала додаткові «підкріплювальні» заняття.

Кожен вид тренування покращив саме ту здібність, на яку був спрямований. Через десять років групи тренування міркування та швидкості опрацювання все ще випереджали контрольну групу в тренованих здібностях, а от перевага групи тренування пам'яті в тестах на пам'ять зникла. Учасники всіх трьох тренувальних груп також повідомляли про менші труднощі в повсякденних справах, ніж контрольна група, хоча це ґрунтувалося на їхніх власних оцінках.

2017 року Джеррі Едвардс із колегами проаналізувала десятирічні дані й повідомила, що учасники групи тренування швидкості опрацювання — вони вчилися швидко помічати й знаходити об'єкти на екрані — за цей період рідше отримували діагноз деменції, ніж контрольна група. У групах тренування пам'яті та міркування чіткої різниці не виявили.

Як це розуміти? Це спостережуваний зв'язок в одному дослідженні, знайдений під час аналізу даних тривалого спостереження. Діагноз не був головним питанням, на яке мало відповісти дослідження, і незалежні дослідження цього результату поки не підтвердили. Це цікавий напрям для подальшої роботи, а не доказ того, що якісь вправи захищають мозок, і точно не обіцянка, що Fokusnyk чи будь-який інший застосунок на це здатен.

Що тренування мозку може реально дати

То чи є в цьому сенс? Ми вважаємо, що так, якщо очікування чесні.

• Навичку, прогрес у якій видно. Ставати кращим у чітко виміряному завданні мотивує, і цей прогрес справжній, хоч і вузький.
• Знімок вашого поточного стану. Результати в простих завданнях, як-от час реакції, відображають сон, утому й стрес. Це може бути корисним зворотним зв'язком.
• Коротку звичку зосередження. Кілька хвилин зосередженого зусилля без перемикань — цінна практика посеред розпорошеного дня.
• Задоволення. Це цілком достатня причина сама по собі.

Чого тренування мозку не замінить: сну, фізичної активності, спілкування з людьми та навчання справжніх навичок, яких ви прагнете, — мови, музичного інструмента чи предмета, що вам цікавий. Якщо хочете стати кращими в чомусь конкретному в житті, найкраще тренування — це, як правило, практикувати саме це.

Що спробувати

Почніть із вправи «Реакція» в Fokusnyk і сприймайте її і як вимірювання, і як практику. Стежте за результатами кілька тижнів і помічайте, що їх покращує, а що погіршує. Ви станете кращими в самій вправі, а те, що вона розповість про ваш сон і зосередженість, може виявитися навіть кориснішим.

Джерела

• Owen, A. M., et al. (2010). Putting brain training to the test. Nature, 465(7299), 775–778. doi:10.1038/nature09042
• Simons, D. J., Boot, W. R., Charness, N., Gathercole, S. E., Chabris, C. F., Hambrick, D. Z., & Stine-Morrow, E. A. L. (2016). Do "brain-training" programs work? Psychological Science in the Public Interest, 17(3), 103–186. doi:10.1177/1529100616661983
• Melby-Lervåg, M., & Hulme, C. (2013). Is working memory training effective? A meta-analytic review. Developmental Psychology, 49(2), 270–291.
• Ball, K., et al. (2002). Effects of cognitive training interventions with older adults: A randomized controlled trial. JAMA, 288(18), 2271–2281.
• Rebok, G. W., et al. (2014). Ten-year effects of the ACTIVE cognitive training trial on cognition and everyday functioning in older adults. Journal of the American Geriatrics Society, 62(1), 16–24.
• Edwards, J. D., Xu, H., Clark, D. O., Guey, L. T., Ross, L. A., & Unverzagt, F. W. (2017). Speed of processing training results in lower risk of dementia. Alzheimer's & Dementia: Translational Research & Clinical Interventions, 3(4), 603–611. doi:10.1016/j.trci.2017.09.002