Час реакції: що він вимірює і від чого залежить

Час реакції здається чимось для автогонщиків і геймерів, але це один з найстаріших і найпростіших показників у психології. Він показує, як швидко мозок перетворює сигнал на дію. Оскільки цей показник дуже чутливий до вашого поточного стану, він ще й зручний спосіб побачити, наскільки ви пильні сьогодні, — якщо знати, що він може сказати, а чого ні.

Що відбувається за ці мілісекунди

Між появою світла й натисканням клавіші швидко одне за одним відбувається кілька речей.

1. Сприйняття. Очі фіксують зміну, сигнал надходить до мозку, і той його розпізнає.
2. Рішення. Мозок визначає, що означає сигнал і яка потрібна відповідь.
3. Рух. Команда йде до м'язів, і палець натискає клавішу.

У простому завданні з одним сигналом і однією відповіддю здорові молоді дорослі зазвичай реагують на зоровий сигнал приблизно за 200–300 мілісекунд. На звук часто реагують трохи швидше. Більшу частину цього часу займає не рух пальців, а опрацювання інформації.

Проста реакція і реакція вибору

Усе змінюється, коли можливих сигналів більше одного. Якщо червоне світло означає «тисни ліворуч», а зелене — «тисни праворуч», спершу треба розібратися, що саме ви побачили, і відповідь забирає більше часу.

На початку 1950-х Вільям Гік і Рей Гайман незалежно один від одного описали закономірність, відому тепер як закон Гіка — Гаймана: зі збільшенням кількості однаково ймовірних варіантів час реакції зростає, але не прямо пропорційно. Кожне подвоєння кількості варіантів додає приблизно однаковий проміжок часу. Тому знайомий, передбачуваний вибір здається майже миттєвим, а незнайомий, із багатьма варіантами, сповільнює.

Існує також компроміс між швидкістю й точністю. Можна відповідати швидше, якщо готові більше помилятися, і точніше, якщо сповільнитися. Тож чесне вимірювання часу реакції враховує не лише швидкість, а й помилки.

Від чого залежить час реакції

• Пильність і сон. Недосип надійно сповільнює реакцію і, що важливіше, робить її менш стабільною — з поодинокими довгими провалами.
• Утома й тривалість завдання. Після довгої одноманітної роботи відповіді зазвичай сповільнюються.
• Очікування. Якщо ви приблизно знаєте, коли з'явиться сигнал, реагуєте швидше. Тому в добрих тестах час очікування змінюється, щоб його не можна було просто вгадати.
• Вік. За даними великих популяційних досліджень, протягом дорослого життя середній час реакції поступово збільшується й стає мінливішим. Водночас відмінності між людьми одного віку великі.
• Практика. Що краще ви знайомі із завданням, то швидше його виконуєте, особливо на початку.
• Речовини. Алкоголь сповільнює реакцію; кофеїн у деяких ситуаціях може трохи її пришвидшити, особливо коли ви втомлені.
• Обладнання. Екрани й пристрої введення додають власну затримку, часто в десятки мілісекунд, і вона різна на різних пристроях.

Як читати власні результати

Одна спроба говорить дуже мало. Час реакції природно коливається від спроби до спроби, тож корисніше дивитися на типове значення в серії, наприклад медіану, і на те, наскільки стабільні ваші результати.

Порівнюйте себе із собою, а не з іншими. Різні телефони, монітори й клавіатури роблять порівняння між пристроями ненадійним. Якщо хочете відстежувати зміни, вимірюйте на тому самому пристрої, приблизно в той самий час доби й за схожих умов.

Поширена помилка — ганятися за одним рекордом. Якщо натиснути за мить до появи сигналу, можна отримати вражаюче малу цифру, але це вгадування, а не реакція, тому добрі тести зараховують такі натискання як помилки. Типовий час разом із кількістю помилок дає значно чеснішу картину, ніж найкраща спроба.

Дивіться на тенденції, а не на окремі дні. Одна повільна сесія після поганої ночі — це нормально. Поступова зміна протягом тижнів інформативніша, і завжди варто спершу розглянути буденні пояснення: сон, стрес, навантаження.

І нарешті, пам'ятайте: швидша реакція в тесті означає швидшу реакцію саме в цьому тесті. Це корисний показник і приємний виклик, а не мірило інтелекту й не гарантія швидших реакцій у повсякденному житті.

Що спробувати

Вправа «Реакція» в Fokusnyk вимірює саме це: як швидко ви відповідаєте на сигнал і скільки помилок робите. Пройдіть кілька раундів поспіль, подивіться на свій типовий час і кількість помилок, а також занотовуйте, як ви спали. За кілька тижнів ви чітко побачите, як ваш щоденний стан відображається у власних результатах.

Джерела

• Hick, W. E. (1952). On the rate of gain of information. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 4(1), 11–26.
• Hyman, R. (1953). Stimulus information as a determinant of reaction time. Journal of Experimental Psychology, 45(3), 188–196.
• Der, G., & Deary, I. J. (2006). Age and sex differences in reaction time in adulthood: Results from the United Kingdom Health and Lifestyle Survey. Psychology and Aging, 21(1), 62–73.
• Lim, J., & Dinges, D. F. (2010). A meta-analysis of the impact of short-term sleep deprivation on cognitive variables. Psychological Bulletin, 136(3), 375–389.